Виктор Павлик

Тінь зими змінила осінь,
А мені на мить здалося,
Що з тобою поруч моя тінь.
Вкрила спогади, снігами,
Знову крига поміж нами,
На землі панує заметіль.
А зима не хоче знати
Як кохати і втрачати,
І який нестерпний в серці біль.
Приспів:
Як я хочу бути з тобою,
Ти для мене стала журбою,
Так ніхто не зможе кохати, як я.
Як я хочу бути з тобою,
Втомлена душа самотою,
Ти моя єдина остання, моя.
Снігом листя замітає,
Може хтось про нас згадає,
Про любов складаючи вірші.
Ти прийдеш в мої безсоння,
Ти заснеш в моїх долонях,
І розтане лід в моїй душі.
Я у сутінках розлуки
Пригадаю твої руки
Ніжні наче осені дощі.
Приспів (2)