Олександр Пономарьов

Край дороги не рубай тополю,
Може та тополя - твоя доля.
Твоя доля світла тополина,
Наче пісня журавлина.
Не рубай тополю, не рубай тополю,
Бо зустрінешся з бідою.
Не рубай тополю, не рубай тополю,
Краще принеси, ти, їй води.
Не ламай калину біля хати,
Бо вона заплаче наче мати.
І впадуть на трави, на шовкові,
Серця сльози колискові.
Не ламай калину, не ламай калину,
Бо вона в житті єдина.
Не ламай калину, не ламай калину,