Олександр Пономарьов

Вже серце виривалося з тенет
і прагнуло відчути подих волі
Знайти хвилинку радості у долі
Шукати між зірок і між планет,
Між зірок і між планет
Чомусь так гурко плакала вона
Ховаючи обличчя у долонях
І щось боліло в грудях і у скронях
І в душу не приходила весна
Чомусь так гірко плакала вона
І сльози витирала мов дитина
Покарана за провину