Олександр Пономарьов

Часом буває так, що хочеш почути
Речі, які ніколи б не знати
І тягне тебе за руку в те місце,
Де думаєш краще б очей не мати
Ти дивишся в кухні на кран і воду
А правда незвідки не виходить
І дивляться в очі тобі знайомі
А їхні очі твоїм говорять
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Часом буває так що, в магазині
Ти хочеш крикнути: "Ну в чому я винна?"
Тебе окидають розуміючим оком
Дуже болить хоча й ненароком