Панас Буйний

А в ріднім краю, солов’їнім
Живуть дівчата чарівні
Та лиш одна із них дівчина
Навік сподобалась мені
Ночами сняться сині очі
Волося ніжне й золоте
І ніжний стан її дівочий
Скорила серденько моє
Де ж ти моя моя дівчино
Чому не бачу я тебе
Чому не бачу очі сині
Що так сподобались мені
Та доля каже розійтися
Зустріла кращого вона
Мене давно вона забула
Її забуть не можу я