Сергій Делечук

Слова невимовлені ще
Які блукатимуть устами
Будити будуть хміль і щем
Аж доки темінь не розтане
І на обличчя мовчазне
Така печаль осіння зляже
Що й через вічність не мине
Безтямний біль і все розкаже


Не скажеш "ні" не скажеш "так"
Лиш усміхнешся винувато
Крізь погляд що в мені закляк
І я не знатиму як звати
Нехай дощі нехай сніги
Холодні стали поміж нами
І не зіллються береги
Лиш хвиля б'є в гранітний камінь


Нехай світанки не для нас
Пітьма дорогу застелила
Нехай не ллється срібло фраз
В мовчанні золота хвилина
Нехай всі звуки хоч на мить
Затихнуть у прозорій тиші
Та все ж до тебе долетить
Мій голос серця найчистіший