Yaktak

А батьки у наших очах живуть
Їх мрії з нами поки і ми ще тут
І знаєш якщо гудки твої ще йдуть
Набери бо лиш твого дзвінка ждуть
Вечір, знову
І кожен пише тут сторінку свою нову
Сльозу, множу
Та почерком твоїм не писати я не можу
Повторю собі
Вчителя продовження у тобі
А батьки у наших очах живуть
Їх мрії з нами поки і ми ще тут
І знаєш якщо гудки твої ще йдуть
Набери бо лиш твого дзвінка ждуть
А як би я хотів повернути час назад
Там де спільне фото, на старий фотоапарат
От би як тоді, коли дні здавались довшими
Коли вечорами розмовляли довше ми
Можливо і не розкажу все тут
Вчинки ваші в грудях в мене вже давно цвітуть
Можливо ці слова і не розберуть на цитат
Навчив не опускати рук я дякую тат
А батьки у наших очах живуть
Їх мрії з нами поки і ми ще тут
І знаєш якщо гудки твої ще йдуть
Набери бо лиш твого дзвінка ждуть