Максим Бородін

Скажи мені, любов моя, любов моя,
Чи заслужив на тебе я?
Чи треба світло в темній далині?
Скажи мені.
Не дай, не дай мені упасти.
Ми вічно між горем і між щастям
І якби не було – дозволь цей шлях пройти з тобою.
Життя свої розставило вже пастки.
Любов – це все що є – її не вкрасти.
Не дай мені упасти.
Скажи мені, любов моя, любов моя,
Чи заслужив на тебе я?
А якщо «ні», то правду не кажи.
Ти завжди в серці хоч біжи, хоч не біжи.
Скажи мені любов моя, любов моя,
Чи треба кораблю маяк?
Чи треба світло в темній далині?
Скажи мені.
Спини мене на краю прірви.
Ти та одна, кому я завжди вірив.
З моїх думок тебе не зітре жоден ластик.
Що буде завтра – я не знаю,
Але що є на нас поставлю.
Не дай мені упасти.
Скажи мені, любов моя, любов моя,
Чи заслужив на тебе я?
А якщо «ні», то правду не кажи.
Ти завжди в серці хоч біжи, хоч не біжи.
Скажи мені любов моя, любов моя,
Чи треба кораблю маяк?
Чи треба світло в темній далині?
Скажи мені.
Скажи мені, любов моя, любов моя,
Чи заслужив на тебе я?
А якщо «ні», то правду не кажи.
Ти завжди в серці
Скажи мені любов моя, любов моя,
Чи треба кораблю маяк?
Чи треба світло в темній далині?
Скажи мені.