Кристоф Джокер

ДВІ ДУШІ


Як прикро що у наших душах
Любов прокинулась в різний час
Твоя світилась у всіх на очах
Лише я не бачив що це все для нас
Як довго світяться зірки
О так світилася і ти
Все своє сяйво віддавала
Зумліла вірная розтала


Розійшлося дві Душі
Та не лише у цім житті
Життя проходить замовкає
Та свій Відбиток залишає


Я в котре прокричу зачекай
Вчорашній день то був не наш Рай
Схопить за руку й пронести
По Світу де повинна буть і ти
Слова не бачать почуттів
Не знають втіхи а ні горя
Мовчу і я кричить Душа
Все те що мала б знать Твоя


Невже твоя Душа не з моєю
Невже не пізнаю Любові з твоєю
Не знаю слів щоб донести
Печалі Світ в якому ми
Ти більш не будеш тією що колись
Прийшла розлука за Душею однією
Пробач за все й за те що не впізнав
О ту Любов що майже Вік чекав