Антитела И Пара Нормальных

Він Любив Її, Ніби Золоту І Незайману Одну. А Коли Зима Білим-Білина Руки Розвела, Ріки Замела, Він Забув Її, Ніби Дивний Сон, А В Її Душі Вогонь... Сама Вино Пила, Плакала... Про Нього Все Думала, Свою Душу Ламала Сама...