Виктор Павлик

Собі забрала ключі
І хоч кричи не кричи
Не відкриває тепер двері
Моя чарівна мала
Моя єдина мета
Зробити так щоб було
Тобі добре
Знову тікаю у сни
Де обіймаю тебе
Наче розірветься серце ось ось
І залишається знов
Просто забути і все
Так легко сказати але
Так ми не схожі
Ти недописана книга моя
Ти моє небо повне дощу
Ти моє макове поле
П’яниш і вбиваєш
Ти берегиня всіх моїх сліз
І як тільки можна кохати таку
Ні я не знаю не знаю не знаю не знаю
Так цілувала до сліз
Прошила сяйвом наскрізь
Тремтіли губи й слова
Така відверта
Роки фото в альбом
Весна біжить у вікно
А ти не зі мною дивлюсь
Така не прикрита
Знову тікаю у сни
Де обіймаю тебе
Наче розірветься серце ось ось
І залишається знов
Просто забути і все
Так легко сказати але
Так ми не схожі
Ти недописана книга моя
Ти моє небо повне дощу
Ти моє макове поле
П’яниш і вбиваєш
Ти берегиня всіх моїх сліз
І як тільки можна кохати таку
Ні я не знаю не знаю не знаю не знаю
Ти недописана книга моя
Ти моє небо повне дощу
Ти моє макове поле
П’яниш і вбиваєш
Ти берегиня всіх моїх сліз
І як тільки можна кохати таку
Ні я не знаю не знаю не знаю не знаю
Ні я не знаю не знаю не знаю не знаю