Наталья Бучинская

Від порога дитинства у далекі світи.
Пролітають птахами дні за днями, роки.
Та куди б не занесли мене долі дороги.
Скрізь мене зогрівала твоя вірна любов.
Вона вчила любити, найдорожче у світі.
Рідну матінку-землю, вона вчила любить.
Приспів:
Твоя любов дає мені наснагу.
Твоя любов веде в незнаний світ.
Так буть вовік, благословенна мамо.
Твоя любов вчить як у світі жить.
І куди б не занесли, мене долі дороги.
До батьківської хати вічно кличуть мене.
Твої стомлені руки, такі ніжні, ласкаві.
Твоя вірна, безмежна, материнська любов.
Приспів.