Назарій Яремчук

Наснились мальви, рута-м’ята
I скрип криничний журавля,
I смерекова отча хата,
Яку давно покинув я.
Наснився сад в веснянiм цвiтi,
Струнка смерiчка край ворiт,
I найрiднiша в цiлiм свiтi
Матуся сива на дворi.
Приспів:
Смерекова хата, батькiвський порiг,
Смерекова хата - на крутiй горi.
Як прийду до неї, колiном припаду,
Грудочку землi святої до вуст прикладу.
Вона як пiсня - серцю мила,
Старенька хата край села.
Вiйна її вогнем палила,
Але спалити не змогла.
Кришились грiзнi блискавицi
I грози падали не раз,
Вона стоїть немов iз крицi
I кожен день чекає нас.
Приспів
Спiшу до неї мов лелека,
Простори кинувши до нiг,
Несу любов свою з далека,
Яку назавжди я зберiг.
Дитячих лiт моїх колиска,
Моя порадниця свята,
Вона як доля - рiдна й близька,
Милiш її нiде нема.
Приспів (2)