Богдан Титомир

Ти признайся менi, звiдки в тебе тi чари
Я без тебе всi дни у полонi печалi
Може десь у лiсах ти чар - зiлля шукала
Сонце Руту знайшла та i мене зчарувала
Червону руту не шукай вечорами
Ти у мене едина, тiлькi ти повiр
Бо твоя врода, то е чистая вода
То е бистрая вода синiх гiр
Бачу я тебе в снах у дiбровах зелених
По забутих стежках ти приходиш до мене
I не треба нести менi квiтку надii
Бо давно уже ти увiйшла в моi мрii