Христина Соловій

Холодно...
Якби не було,
Якби не дуло 
В твоє вiкно.
З ким би не йшла до сну,
В тобi я втоплю свою весну.
Все одно, 
Хто б не лишився 
З тобою сховатися 
Вiд дощу. 
Або лишив одну, 
В тобi я знайду свою весну. 
Як же так,
Як же так я один не засну,
В тобi я втоплю свою весну. 
Як же так, 
Як же так я один не засну, 
В тобi я втоплю свою весну. 
Холодно...
Якби не було, 
Як не болiла б 
Твоя любов. 
З ким не вела вiйну, 
В тобi я втоплю свою весну. 
Боязно, 
Якби не було 
Тобi десь опiвночi 
Сам на сам. 
Знай, всеодно знайду, 
I тебе — вип'ю свою весну. 
Як же так, 
Як же так я один не засну, 
В тобi я втоплю свою весну. 
Як же так, 
Як же так я один не засну, 
В тобi я втоплю свою весну.