Вася Нагірняк

Я тобі вірив, коли ти для мене ще була ніким
Коли на дворі листя падало,а я ще в серці іншою хворів...
Серденько мерзло...твоє тепло його не зігрівало,
А на дворі вже снігом замело....а я ще вірив тобі....
Приспів:
Торкнись руками моїх рук, і просто мовчи...
Мовчи й нічого не кажи.... в очах я все бачу...
Я б зараз став на мить сліпий, та правда – брехня...
Сонце, не вірю я тобі...
Ти обнімала, і крики серця мого відчувала...
І ніжні губи твої цілував я....та ти не була моя...
Десь на тополі, злилися вітром дві нещасні долі...
І приземлилися пожовклим щастям....що зеленіло колись....
Кохана моя...ти ще там
Прошу,молю...не пізно нам усе повернути...і стерти всі муки...
Хоч і не буду я з тобою...та я кричу і молю долю....
Єдина моя, людина.... сонце моє, ти навік моя...
Приспів....
Згадай тепло, згадай печалі все що в нас було...
Згадай і відпусти...думки нехай буде пустота......
Кохання ....воно уб'є колись усі страждання...
Народиться дощем весняним раннім...
Та ти не будеш моя.....ти не будеш моя...ти не будеш моя....
Приспів....