Darwin

Інколи, ми мізерні і пусті,
Ми благаємо – пусти,
У ночі.
Інколи, ми сідаємо в авто,
Відчиняємо вікно,
Все одно.
Та на третій хвилині хмільної пісні
Зникають останні контури міста
На третій хвилині я бачу вітер
Я чую колір зеленого лісу
Я втрачаю рівновагу
Коли у небі лунає твіст
І розпромінені водоспади
Мене підносять в гору й в низ
А потім згадую, згадую
Пісню ту fall in love, fall in you
Та не тому я люблю веселу зелену фею
Я люблю
Я її в ночі знайду
Я люблю
І ніколи не звільню
Інколи, ми безмежні і легкі,
Ми на крок від істини,
Не впусти.
Інколи, ми сідаємо в авто,
Відчиняємо вікно,
Знов і знов
Бо на третій хвилині хмільної пісні,
Зникають останні контури міста.
На третій хвилині я бачу вітер,
Я чую колір зеленого лісу.
Я втрачаю рівновагу
Коли у небі лунає твіст
І розпромінені водоспади
Мене підносять в гору й в низ
А потім згадую, згадую
Пісню ту fall in love, fall in you
Та не тому я люблю веселу зелену фею
Я люблю
Я її в ночі знайду
Я люблю
І ніколи не звільню