Ван-Гог

1.
Ти давно, там де мене ще нема
Я не знайду собі місця, що робити не знаю
Тихо плеще вода на цьому березі річки
Де колись - ти і я, й душі мелодія вічна.
Стукіт наших сердець - він злився в нас воєдинно
І вітер щось шепотів - ти була така весела
А час неспинно так біг - його нам все бракувало
І я тебе так хотів, але все було мало.
Приспів:
А мені все падало на плечі твоє біле волосся
І я стискав тебе так сильно, ніби довго не бачив
І ти мені щось говорила, я нич не пам"ятаю
Але то було так чудово, так добре-як в раю.
2.
Час показав-що то було все даремно
І наші всі почуття були такі неправдиві
Тільки тиха трава на цьому березі річки
Пам"ятає нас двох й душі мелодію вічну.
Порох спалених днів, розвіяв вітер шалений
Нам залишив тільки гнів, та спомин літ вже минулих
І ніби точно як в сні-тебе відразу нестало
А я тебе так хотів, але все було мало.