Ліля Ваврін

Мій коханий синьоокий,
Ти спитай у гір високих,
Ти спитай про мене в лісу
І звільни мене.
Мій коханий синьоокий
Ти спитай у рік глибоких,
Ти спитай про мене в квітів
І звільни мене.
Як спитаю я у неба,
Зорі заздрять вже про тебе,
Про кохання повні скрині
І красу твою.
Як в людей мені питати,
Чи мені тебе кохати?
Ти не слухай, що ніколи
Не знайду тебе.
Мій соколе синьоокий,
Ти спитай шляхів широких,
Ти спитай про мене в поля
І звільни мене.
Через гори і рівнини,
Через ночі, через днини
Я іду до тебе, мила,
Щоб знайти тебе.
Скаже місяць все про тебе.
Він сховає сонце й небо,
Він закриє степ і гори,
Не знайду тебе.
Як спитаю я у неба,
Хто мене сховав від тебе?
Я від жалю світ підпалю,
Щоб знайти тебе!
Скаже місяць все про тебе.
Він сховає сонце й небо,
Він закриє степ і гори,
Я знайду тебе!